Антикорупційна програма на 2018 рік

І. Засади загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції, заходи з їх реалізації

Антикорупційну програму Державної казначейської служби України на 2018 рік (далі – антикорупційна програма) розроблено на виконання вимог статті 19 Закону України «Про запобігання корупції» з урахуванням Порядку підготовки, подання антикорупційних програм на погодження до Національного агентства з питань запобігання корупції та здійснення їх погодження, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.12.2017 №1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2018 за №87/31539, Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.01.2017 №31, Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 №126, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за №1718/29848.

Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні органи.

Політика Казначейства щодо запобігання і протидії корупції в Казначействі грунтується на засадах:

• верховенства права;
• забезпечення дотримання прав людини і основних свобод;
• невідворотності відповідальності та покарання за скоєння корупційних правопорушень чи правопорушень, пов’язаних з корупцією;
• доброчесності на публічній службі;
• формування негативного ставлення до корупції;
• відкритості та прозорості під час підготовки та прийняття публічних рішень;
• удосконалення управління людськими ресурсами;
• ефективного та законного використання бюджетних коштів;
• партнерства з інститутами громадянського суспільства, широкого залучення громадськості до здійснення антикорупційних заходів.

Загальна відомча політика Казначейства полягає у реалізації державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, зокрема у;

1) забезпеченні казначейського обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України;

2) здійсненні безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішень судів;

3) відкритті, закритті та обслуговуванні рахунків у системі електронного адміністрування податків;

4) обслуговуванні коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, інших клієнтів та коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

5) управлінні наявними фінансовими ресурсами, що консолідуються на єдиному казначейському рахунку;

6) здійсненні інших повноважень, визначених Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року за №215.

Основними критеріями для формування та реалізації загальної відомчої політики Казначейства щодо запобігання та протидії корупції є:

• відповідність запланованих антикорупційних заходів Конституції України, законодавству України у сфері запобігання корупції та іншим нормативно-правовим актам;
• удосконалення внутрішньої організаційної системи запобігання і протидії корупції;
• безпосередня участь працівників Казначейства у формуванні та реалізації антикорупційних механізмів та процедур;
• відповідальність та невідворотність покарання працівників незалежно від займаної посади та інших умов у разі вчинення ними корупційних правопорушень чи правопорушень, пов’язаних з корупцією;
• постійний моніторинг ефективності здійснюваних антикорупційних заходів.

Антикорупційна програма визначає мету, шляхи та способи зниження рівня корупційних ризиків та включає в себе звіт за результатами оцінки

корупційних ризиків у діяльності Казначейства (далі – Звіт), до якого додаються:

• опис ідентифікованих корупційних ризиків, чинників корупційних ризиків та можливих наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з. корупцією;
• оцінені корупційні ризики та заходи щодо їх усунення.

Метою антикорупційної програми є:

1) упередження виникнення та недопущення корупційних правопорушень чи правопорушень, пов’язаних з корупцією, під час обслуговування бюджетів та клієнтів Казначейства;

2) запровадження сучасних антикорупційних механізмів;

3) залучення громадськості до формування та реалізації загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у сфері діяльності органів Казначейства, а також об’єктивне та достовірне Інформування інститутів громадянського суспільства про їх роботу;

4) виявлення корупційних ризиків, що можуть негативно вплинути на виконання органами Казначейства покладених на них функцій та завдань;

5) вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

6) контроль за поданням декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

7) контроль за дотриманням працівниками антикорупційного законодавства, в тому числі вимог щодо етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави;

8) вжиття передбачених законом заходів до осіб, які вчинили корупційні правопорушення чи правопорушення, пов’язані з корупцією;

9) забезпечення навчання працівників з питань запобігання корупції;

10) забезпечення функціонування ефективної системи запобігання і протидії корупції на засадах прозорості та відкритості;

11) забезпечення можливості публічного обговорення антикорупційної програми.

Положення антикорупційної програми є обов'язковими для виконання усіма органами Казначейства,

II. Оцінка корупційних ризиків у діяльності Казначейства, заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, особи, відповідальні за їх виконання, строки та необхідні ресурси

Важливим напрямом у сфері запобігання та протидії корупції є оцінка корупційних ризиків, яка спрямована на виявлення найбільш вразливих до корупції процесів, що мають місце під час здійснення посадовими особами своїх повноважень, а також причин та умов, які сприяють виникненню корупційних схем.

Оцінка корупційних ризиків у діяльності Казначейства, що можуть негативно впливати на виконання функцій і завдань, е дослідження конкретних процесів у діяльності апарату Казначейства та його територіальних органів, під час виконання яких існує ймовірність вчинення працівниками корупційних правопорушень чи правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Оцінка корупційних ризиків здійснена комісією з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми Державної казначейської служби України (далі – Комісія) за критеріями ймовірності виникнення ідентифікованих корупційних ризиків та наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідно до вимог Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 №126, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за №1718/29848, а також Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.01.2017 №31.

Роботу Комісії організовано відповідно до завдань та функцій, визначених Положенням про Комісію, затвердженим наказом Казначейства від 16.03.2017 №86.

Комісією досліджено організаційну структуру органів Казначейства, систему внутрішнього контролю, бюджетну діяльність та управління фінансами, управління персоналом та професійне навчання, управління документальним забезпеченням, управління матеріальними ресурсами, управління інформацією, проведення процедури закупівель, претензійно-позовну роботу, здійснення внутрішнього аудиту, дотримання антикорупційного законодавства, інші питання, що виникають у діяльності органів Казначейства.

Для ідентифікації та оцінки корупційних ризиків Комісією визначено основні напрями діяльності органів Казначейства, а саме:

1) виконання функцій при обслуговуванні бюджетів та клієнтів:

• розрахунково-касове обслуговування;
• управління фінансовими ресурсами ЄКР;
• повернення та відшкодування коштів з бюджетів;
• проведення міжбюджетних та клірингових розрахунків;
• забезпечення процесу управління видатками бюджетів;
• отримання звітності від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
• управління доступом до інформації та інформаційних ресурсів;

2) фінансово-господарська діяльність:

• управління матеріально-фінансовими ресурсами;
• проведення публічних закупівель та договірна робота;

3) управління персоналом;

4) внутрішній контроль та аудит;

5) виконання рішень суду.

Комісією визначено об’єкти для ідентифікації корупційних ризиків, ідентифіковано корупційні ризики, здійснено їх формальне визначення та проведено оцінку.

Джерелами отримання інформації для ідентифікації корупційних ризиків серед іншого стали:

• анонімне опитування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
• заслуховування керівників самостійних структурних підрозділів апарату Казначейства, керівників територіальних органів, виконавців та працівників, задіяних у відповідних процесах;
• аналіз нормативно-правових актів та організаційно-розпорядчих документів, що регулюють діяльність Казначейства;

Оцінені Комісією корупційні ризики та заходи щодо їх усунення враховують всю сферу діяльності Казначейства та поширюються на всю організаційну структуру Казначейства, включаючи його територіальні органи.

За результатами проведеної роботи затверджено Звіт (додаток до антикорупційної програми), який включає опис ідентифікованих корупційних ризиків, чинників корупційних ризиків та можливих наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (додаток 1 до Звіту), а також таблицю оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення із зазначенням переліку осіб, відповідальних за виконання заходів щодо усунення корупційного ризику, терміну виконання заходів, необхідних, ресурсів та очікуваних результатів (додаток 2 до Звіту).

III. Навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування

Навчання працівників Казначейства у сфері запобігання корупції здійснюється з метою набуття ними базових знань у сфері антикорупційного законодавства, формування у них нетерпимості до корупції.

Тематика та форма заходів (семінари, лекції, практикуми, тренінги тощо) визначаються з урахуванням:

1) пропозицій керівництва Казначейства, керівників самостійних структурних підрозділів апарату Казначейства, керівників територіальних органів Казначейства;

2) рішень, роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції.

3) результатів оцінки виконання заходів антикорупційної програми;

4) результатів періодичної оцінки корупційних ризиків;

5) результатів внутрішніх розслідувань.

Навчання здійснюється відповідно до затвердженого Головою Казначейства Плану-графіка підвищення кваліфікації працівників органів Державної казначейської служби України на 2018 рік (далі – План-графік). Планом-графіком передбачено підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів апарату Казначейства з питань запобігання і протидії корупції. Антикорупційна складова присутня також у навчальних програмах передбаченого Планом-графіком підвищення кваліфікації за професійною програмою начальників управлінь Казначейства у районах, районах у містах, містах обласного значення та їх заступників, начальників відділів надходжень та видатків, начальників відділів звітності та бухгалтерського обліку управлінь Казначейства у районах, районах у містах, містах обласного значення (навчання на центральному рівні), керівних працівників та спеціалістів головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві за професійною програмою, тематичними постійно діючими та короткотерміновими семінарами (навчання на регіональному рівні).

Крім того, відповідно до затвердженого Головою Казначейства Орієнтовного плану-графіка проведення навчання в Державній казначейській службі України з метою підвищення рівня знань у сфері запобігання корупції у 2018 році (далі – Орієнтовний план-графік), у вересні-грудні цього року заплановано проведення навчання для державних службовців апарату Казначейства та його територіальних органів за тематикою: «Вимоги, заборони та обмеження, що встановлені Законом України «Про запобігання корупції», «Правила етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави», «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», «Фінансовий контроль», «Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення». Вивчення цих тем спрямоване на формування антикорупційної поведінки працівників органів Казначейства.

Одним із важливих елементів діяльності Казначейства у зазначеній сфері є також заходи із поширення серед його працівників інформації щодо функціонування створеного Національним агентством з питань запобігання корупції спільно з українським проектом масових відкритих онлайн-курсів «Прометеус» безкоштовного навчального онлайн-курсу «Конфлікт інтересів: треба знати!»

На офіційному веб-порталі Казначейства в рубриці «Діяльність» функціонує розділ «Запобігання проявам корупції».

За отриманням роз'яснень (усних чи письмових) щодо вимог, заборон та обмежень, які встановлені Законом України «Про запобігання корупції», а також щодо тлумачення окремих положень антикорупційної програми працівники апарату Казначейства можуть звертатися до уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції апарату Казначейства (далі – уповноважений підрозділ), а працівники територіальних органів Казначейства – до уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві (далі – уповноважені особи). Суть звернення щодо надання роз’яснення чи консультації викладається безпосередньо керівникові уповноваженого підрозділу або уповноваженій особі у визначені уповноваженим підрозділом/уповноваженою особою дні та години особистого прийому або шляхом направлення на ім’я керівника уповноваженого підрозділу або уповноваженої особи службової записки чи надсилання на електронну поштову скриньку письмового звернення у довільній формі. Уповноважений підрозділ/уповноважена особа надає усне роз’яснення під час особистого прийому або у письмовій формі не пізніше 5-ти робочих днів із дня отримання запиту. Уповноважений підрозділ/уповноважена особа може продовжити термін розгляду звернення, але не більше ніж на 5 робочих днів, про що письмово інформує особу, яка звернулася за роз1ясненням.

IV. Процедура щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду антикорупційної програми

Моніторинг передбачених антикорупційною програмою заходів щодо запобігання корупції не рідше одного разу на квартал здійснює Комісія.

Комісія отримує від самостійних структурних підрозділів апарату Казначейства та його територіальних органів інформацію та документи, необхідні для надання об’єктивної та неупередженої оцінки корупційних ризиків.

Комісія проводить оцінку ефективності виконання заходів щодо усунення корупційних ризиків також за результатами заслуховування керівників самостійних структурних підрозділів» інших посадових осіб апарату Казначейства, відповідальних за виконання заходів, керівників територіальних органів Казначейства, уповноваженого підрозділу, уповноважених осіб та за необхідності ініціює перед Головою Казначейства питання щодо внесення змін до антикорупційної програми.

Уповноважений підрозділ здійснює поточний контроль за виконанням заходів, передбачених антикорупційною програмою, та подає відповідні матеріали на розгляд Комісії. Уповноважені особи звітують перед уповноваженим підрозділом щодо виконання заходів в частині, що стосується територіальних органів Казначейства.

Уповноважений підрозділ та уповноважені особи здійснюють контроль шляхом:

• розгляду та реагування на повідомлення про стан виконання заходів, передбачених антикорупційною програмою;
• проведення планових та позапланових перевірок органів Казначейства з питань виконання антикорупційного законодавства;
• участі в експертизі нормативно-правових актів, а також організаційно-розпорядчих документів Казначейства.

Антикорупційна програма переглядається у разі;

• прийняття Закону України «Про антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки» та затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2018-2020 роки;
• внесення Національним агентством з питань запобігання корупції обов’язкових для розгляду пропозицій.
• ідентифікації нових корупційних ризиків;
• прийняття або внесення змін до нормативно-правових актів з питань діяльності Казначейства;

Антикорупційна програма може бути переглянута за результатами проведеної оцінки її виконання.

Зміни до антикорупційної програми вносяться відповідно до наказу Голови Казначейства за погодженням з Національним агентством з питань запобігання корупції.

Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності Державної казначейської служби України

На виконання Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до Порядку підготовки, подання антикорупційних програм на погодження до Національного агентства з питань запобігання корупції та здійснення їх погодження, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.12.2017  1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2018 за №87/31539, згідно з Методичними рекомендаціями щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затвердженими рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.01.2017 №31, Методологією оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженою рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 №126, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28,12.2016 за №1718/29848, Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) вжито низку організаційних заходів, спрямованих на проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності органів Казначейства.

Відповідно до наказу Казначейства від 22.02.2018 №56:

1) внесено зміни до складу комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми Державної казначейської служби України (далі - Комісія), затвердженого наказом Казначейства від 16.03.2017 №86, зокрема, у складі Комісії в установленому порядку розширено представництво громадськості;

2) організовано роботу Комісії відповідно до завдань та функцій, визначених Положенням про Комісію, затвердженим наказом Казначейства від 16.03.2017 №86, а також згідно з рекомендаціями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі -Національне агентство), що містяться у листі Національного агентства від 15.02.2018 №30-18/6579/18, в межах реалізації загальної відомчої політики в сфері запобігання та протидії корупції.

Зазначені заходи здійснювалися відповідно до плану роботи Комісії, затвердженого 06.03.2018, під час виконання якого проведено анонімне опитування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів Казначейства, а на офіційному веб-порталі Казначейства розміщено контактні, дані та адреси електронних поштових скриньок членів Комісії з метою ідентифікації (виявлення) корупційних ризиків у діяльності органів Казначейства.

Крім того:

• здійснено моніторинг та оцінку виконання антикорупційної програми Державної казначейської служби України на 2017 рік;
• заслухано звіти членів Комісії та керівників самостійних структурних підрозділів апарату Казначейства щодо основних об’єктів корупційних ризиків, визначених зазначеною програмою, за 2017 рік;
• проведено аналіз здійснених заходів із усунення ідентифікованих корупційних ризиків, чинників корупційних ризиків та можливих наслідків корупційних правопорушень чи правопорушень, пов’язаних з корупцією, що містяться в антикорупційній програмі Державної казначейської служби України на 2017 рік;
• прийнято протокольне рішення щодо рівня виконання закріплених антикорупційною програмою Державної казначейської служби України на 2017 рік заходів, ступеню контролю за їх виконанням, а також впливу зазначеного на стан дотримання Закону України «Про запобігання корупції» працівниками органів Казначейства.

Оцінка корупційних ризиків у Казначействі на 2018 рік здійснювалася відповідно до робочого плану, затвердженню якого передувало:

• аналіз нормативно-правових актів та організаційно-розпорядчих документів, що регулюють діяльність Казначейства;
• аналіз функцій та завдань, інших повноважень, визначених у Положенні про Державну казначейську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року за №215;
• дослідження організаційної структури органів Казначейства, системи внутрішнього контролю, бюджетної діяльності та управління фінансами, управління персоналом та професійного навчання, управління документальним забезпеченням, управління матеріальними ресурсами, управління інформацією, проведення процедури закупівель, претензійно-позовної роботи, здійснення внутрішнього аудиту, дотримання антикорупційного законодавства, інших питань, що виникають у діяльності органів Казначейства;
• визначення основних напрямів діяльності органів Казначейства для ідентифікації та оцінки корупційних ризиків.

Комісією визначено об’єкти для ідентифікації корупційних ризиків, ідентифіковано корупційні ризики, здійснено їх формальне визначення та проведено оцінку.

Джерелами отримання інформації для ідентифікації корупційних ризиків серед іншого стали:

• анонімне опитування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
• заслуховування керівників самостійних структурних підрозділів апарату Казначейства, виконавців та працівників, задіяних у відповідних процесах, аналіз відповідних звітів територіальних органів,

Оцінені Комісією корупційні ризики ідентифіковано під час аналізу нормативно-правових актів відносно усіх повноважень та функцій Казначейства, а заходи щодо їх усунення передбачають участь у їх виконанні посадових осіб апарату Казначейства та його територіальних органів.

На виконання пункту 3 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 27 червня 2018 року №1311 Комісією внесено зміни до заходів щодо усунення корупційних ризиків, визначених пунктами 1, 5, 9, 10 та 11 таблиці оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення, з метою недопущення закріплення існуючих заходів контролю як заходів із усунення цих корупційних ризиків.

За результатами роботи Комісії підготовлено:

• Опис ідентифікованих корупційних ризиків, чинників корупційних ризиків та можливих наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією;
• Таблицю оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення.
• Антикорупційна програма (файл у форматі pdf)
• Зміни до Антикорупційної програми (файл у форматі pdf)
• Рішення НАЗК (файл у форматі pdf)